
Лідери НАТО зрозуміли, як політично «хакнути» Трампа — політолог
Які результати саміту НАТО для України? Як проходять мирні перемовини й чи буде результат? У новому випуску «Далі заголовків» разом із політологом Миколою Давидюком аналізуємо останні події.

Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Трамп на саміті НАТО
Емоційний перелом між Зеленським і Трампом після скандалу в Овальному кабінеті стався у Ватикані, вважає політолог Микола Давидюк. Під час саміту НАТО Трамп був кращим до нас, ніж до цього, але його прихильність дуже мінлива. Ми бачимо, що він називає Путіна «складним», відкидає пропозицію Путіна по Ірану, а Зеленського називає «милим хлопцем».
За його словами, лідери НАТО зрозуміли, як у політичному сенсі «хакнути» Дональда Трампа. Вони знайшли ключ до нього через лестощі, тому генсекретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте назвав його «таточком, який може сказати міцне слово», писав йому компліментарний лист.

Україна чи Трамп?
Марко Рубіо назвав подію у Гаазі «самітом імені Трампа». Політолог розповідає, що вдалось погодити витрати на оборону у 5% від ВВП, хоча труднощі з цим мав прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес. У парламенті його країни було багато партій, що виступали проти додаткових витрат на оборону. Вдалось навіть переконати «путінських псів» Орбана та Фіцо збільшити видатки на оборонну галузь.
«Кажуть, що найбільший бенефіціар цього саміту — Трамп. Ні, найбільший бенефіціар цього саміту — ми, бо частина цих грошей піде до нас. На саміті стався ще один злам — Україна перетворилася з прохача і донора у лідера і виробника.
Перед самітом була норвезько-британська ініціатива щодо інвестування 600 мільйонів доларів у виробництво дронів. Два тижні тому стало відомо, що французька компанія «Renault» заходить до нас для виробництва дронів. Данія буде виготовляти БПЛА за нашими стандартами й запитами на своїй території, а потім пересилати в Україну.
Європа тепер називає нас не тільки своїм щитом, а ще й арсеналом та виробником зброї. Європейці не мають тих об’ємів даних, які українці отримали під час боїв, мільйонних годин нальотів FPV-дронів. Ця вся боротьба вартувала нам життів найкращих людей цієї країни. Ми пропонуємо користуватись даними. Україна знаходить своє технологічне місце, навіть не аграрне. Ми — не житниця Європи, а суперсучасний виробник того, що в них немає», — говорить Микола Давидюк.
Він додає, що цей саміт НАТО показав чітко, що «стадо розвернулося, а остання вівця стала першою». За Україною йдуть.
Читайте також: Трамп — це президент «двох тижнів» — Володимир Огризко
Про Чернишова та корупційні скандали
Українські партнери уважно стежать за історією міністра Олексія Чернишова, каже політичний експерт. Він розповідає, що дипломати інших країн під час особистих розмов кажуть, що розчаровані такими ситуаціями й мають щиру людську відразу до окремих політиків.
«Вони кажуть, що ми вас впускаємо, відкриваємо вам всі двері, закриваємо очі багато на що, а ви ось цим тут займаєтесь. І багато хто не розуміє цього. Ми всередині країни теж не розуміємо цього. Через медійні обмеження не всі випадки ще відомі. Можливо, зараз не найкращий час, щоб стало відомо все і посипалась вся конструкція.
Деякі політики підставляють державу, а потім ображаються на журналістів, що вони про це пишуть. Але це як стара аксіома часів Януковича, яку намагались тоді пояснити владі, а вона вперто не розуміла її. Винен — не той, хто про це говорить, першочергово винен той, хто краде. От він підставляє державу, а не журналіст, який робить розслідування і викриває ці історії», — каже Микола Давидюк.
Він зазначає, що «міністр повернення не може не повертатися із-за кордону». Це базова цінність міністерства.
«Якби він залишався там, то підставив би президента. Тоді б президент дав рух кадрам, ті б почали робити погані речі: Інтерпол, розшук і все б завершилось.
Ми можемо припускати, що була політична домовленість, бо Чернишов приїхав і прокуратура не попросила ув’язнення й арешту. А ми знаємо, що якщо домовляються ось на цій першій зустрічі, що не буде ніякого арешту і навіть домашнього, то відпустять на 80%. Значить, вирішено. Враховуючи, які цифри він міг потенційно красти, то застави у 120 мільйонів є смішними грошима для нього», — розповідає експерт.
Нові правила суспільства
За словами політолога, з 2022 року в Україні є новий, недозавершений, але суспільний договір. Люди закривають повністю очі на те, що робить влада в надії, що вона все буде робити правильно. Тобто «ви несете прапор, а ми за ним йдемо», але ви робіть все правильно. Зараз виявляється, що є конфлікт. Суспільство думало, що ніхто не краде, а якщо й краде, то трошки й з цих крадених ще й донатить. А виявляється, що є «покидьки», які зухвало займаються корупцією. І зараз показово, який вирок зроблять у справі Чернишова.
«Ми живемо в гібридній автократично-демократичній країні. Ми не жаліємося. Ми розуміємо, що це нормально, але зараз треба Соломонове рішення. Ми караємо покидьків чи ми кажемо, що ми всі такі? І ось зараз це не про Чернишова, а про президента.
Буде вирок чи не буде? І тоді буде зрозуміло, чим 3,5 роки займалися. І тому ця справа показова і для Європи, і для населення. А який буде результат? Що є мудрість для президента: тихенько його десь там заховати й назначити послом, вимити з політичного поля зору або навпаки покарати», — зазначає експерт.
Він зауважує, що війна зміщується в економіку і в довгий політичний марафон. Все частіше від європейських політиків на закритих зустрічах звучать 2026-2027 як роки перемовин. А для економіки важливо, щоб в Україні створювали заводи та нові виробництва. Для цього треба показати партнерам, що ми — «чисті та чесні».
Читайте також: Очікування від саміту НАТО для України є стриманими — Віктор Шлінчак
Стратегія Мазепи
Якщо Україна вступить в НАТО та в ЄС, матиме свою ядерку та сильну армію, то Росія почне перемикатись на інші країни, наприклад Казахстан, вважає політолог Микола Давидюк. Тоді вони почнуть шукати, де в «Казахстані ображають росіян та російську мову».
«Якщо проаналізувати російську післявоєнну пресу за 200 років, то кожен раз, коли Росія програє, вона насправді «отріцатєльно наступає». Тобто знаходить нову ціль, і далі рухається по своєму плану. І тому там у літописах цих поразок немає, а тільки перемоги.
Росіяни теж розуміють, що Україна обʼєднала західних союзників. Це наш спадок Мазепи. Хоча битву під Полтавою він не виграв, але показав разом зі Швецією геополітичну стратегію. Слабшому треба об’єднувати максимально велику кількість більших і сильніших для того, щоб перемагати Росію. Вона фізично більша, і вже на той час була.
Логістика Мазепи дотягнулась до Швеції, а наша зараз до Штатів, до Австралії, до Великої Британії, до всього Європейського Союзу. Ми масштабували політичні стратегії Мазепи», — зазначив експерт.
Читайте також: Кім Чен Ин розглядав можливість передати Росії додатковий контингент для війни проти України — Умєров
Мирні перемовини: чого чекати?
Війна буде продовжуватись мінімум 1 рік, вважає Микола Давидюк. Успішний результат на перемовинах оцінює як 1 до 10.
«Особисті зустрічі завжди дають більше, ніж ось ці дистанційні перемовини. Порожні особисті зустрічі призводять до падіння рейтингів політиків. Якщо Трамп приїде з Путіним, «поручкається» з ним, то в диктатора з Кремля буде ріст рейтингу, а в Трампа — просідання. Йому скажуть, а навіщо ж ти їздив? Ти його легітимізуєш, легалізуєш, витягуєш з бункера, щоб що? Щоб зробити з ним фотографію? Ти — ж Трамп, лідер найсильнішої економіки та армії у світі. Де результат?
І ось для нього це буде програш. Тому якщо вже він поїде, то там щось повинно статися. Відповідно, команди за кадром повинні працювати в 100 разів ефективніше, щоб щось досягти», — пояснює експерт.
За його словами, українська команда веде перемовини з американцями та росіянами. Два тижні тому ми попросили зм’якшити юридичні формулювання. Росія зараз у 2025-му просить визнати окупацію тимчасово окупованих Криму та 4 областей. Українські перемовники просять винести «питання Криму» за дужки, але росіяни проти.
«Періодично, кожні два тижні якісь рухи відбуваються: хтось кудись летить, хтось з кимось зустрічається. Навіть в перемовинах у Стамбулі був ще паралельний трек, де обговорювали у два, а то й в три рази більше і довше, ніж на офіційній зустрічі. На офіційних частинах ми бачимо велику кількість пасивних персонажів, які в переговорах участі не беруть, просто створюють картинку.
Водночас зараз ми не бачимо налаштованості Росії. Вони думають, що можуть взяти більше. РФ хоче все одно користуватися часом перебування Трампа при владі, бо розуміє, що краще, ніж Трамп в них не було і не буде. Чому? Тому що наступний американський президент буде антиросійським. Вони бачать, як росіяни глибоко залізли в політичну систему і за це буде помста. Американці не ті, хто пробачають», — зазначає Микола Давидюк.
Слухайте і дивіться також: Портников: Жодних перемовин між Росією і Україною не відбувається
Довідково
Після завершення обговорень з гуманітарних питань Україна планує перейти до теми зустрічі лідерів для предметного діалогу, повідомив на зустрічі з журналістами міністр оборони України Рустем Умєров.
За його словами, найближчим часом будуть надані додаткові роз’яснення про перебіг переговорів і формат продовження.
Він сказав, що Україна завжди залишалася послідовною у прагненні до миру. Ми підтримали ініціативу США щодо повного припинення вогню з самого початку і довели це багатьма раундами переговорів. Але будь-який діалог можливий лише без ультиматумів і з повагою до суверенітету нашої держави.
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: [email protected]
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Може бути цікаво


«Залишки препаратів-підробок можуть бути на продуктах, які ми споживаємо» — менеджер з операційного маркетингу Bayer Юлія Пащенко

Військові поховання в Україні та Польщі: як історичний контекст впливає на міждержавні відносини
